7 жовтня – день пам’яті українського поета, перекладача та пісняра Олексія Довгого (1929–2017). За своє життя він видав понад сорок збірок, у яких щиро й без штучного пафосу говорив про рідну землю, людську долю, любов, плин часу. Та, мабуть, найніжніші й найглибші його рядки присвячені жінці.

Олексій Прокопович бачив у жінці не просто зовнішню красу, а насамперед духовну силу, здатність любити, берегти, підтримувати й залишатися поруч у найважчі миті. У його поезії постає цілий світ жіночих образів. Це мати, дружина, донька, юна полісянка з давніх спогадів...

Особливим теплом пронизані вірші, адресовані дружині Марії. Вони пройшли разом довгий життєвий шлях, тому в цих поетичних зверненнях немає гучних слів чи фальші – лише глибока вдячність і те особливе розуміння близької людини, яке приходить із роками спільного життя, радостей і випробувань.

6 жовтня після тривалої виснажливої хвороби помер український письменник Сергій Батурин (справжнє прізвище – Онищенко). Йому було 66 років.

Про смерть письменника повідомила його родина. Сергій Батурин був членом Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.

Він залишив по собі значний літературний доробок – романи, повісті, поезії, публіцистичну хроніку. Письменник був лауреатом низки літературних премій, зокрема «Коронації слова», Всеукраїнського літературного конкурсу прозових україномовних видань DNIPRO-BOOK-FEST, Міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка та Міжнародного конкурсу імені Григора Тютюнника.

6 листопада о 18:00 у Театрі «Корез» у Катовицях відбудеться презентація книги «Коли домом є хтось. Польсько-українські історії про життя разом» – антології 21 оповідання польських та українських авторів і авторок.

Це книга про людей, зустрічі, любов і дружбу, тугу за домом та нові початки. Про те, як змінюється життя, коли поруч з’являються люди з іншою мовою, культурою та власною історією. Герої оповідань закохуються, сваряться, знаходять друзів, починають життя заново й поступово вчаться бути поруч.

Ідея антології народилася у грудні 2024 року. Відтоді вона об’єднала польських та українських авторів, які через літературу розповідають про досвід зустрічі, життя разом і пошук порозуміння понад кордонами.

Тараканівський форт, одну з найвідоміших фортифікаційних споруд України другої половини ХІХ століття, внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Відповідне рішення ухвалило Міністерство культури України.

Форт, відомий також як Дубенський, розташований неподалік села Тараканів у долині річки Іква. Його звели на вершині пагорба за проєктом військового інженера Едуарда Тотлебена. Споруда є характерним зразком фортифікаційної архітектури другої половини ХІХ століття.

«Тараканівський форт – унікальна пам’ятка фортифікаційної архітектури та важлива частина історії Рівненщини й України. Занесення таких об’єктів до Державного реєстру формує належну правову основу для їх охорони та збереження», – зазначила міністерка культури України Тетяна Бережна.

Розпочато прийом заявок на здобуття Всеукраїнської літературної премії імені Платона Воронька. Організаторами конкурсу виступають Київська міська організація Національної спілки письменників України та Творче об’єднання дитячих письменників. Премія відзначає найкращі оригінальні твори для дітей українською мовою в трьох номінаціях:

• Краща поетична книжка для дітей

• Краща прозова книжка для дітей

• П’єси для дітей

1 жовтня в українській Вікіпедії розпочнеться Тиждень української мови 2026. До 25 жовтня всі охочі зможуть створювати нові та поліпшувати наявні статті про українську мову, літературу та пов’язані з ними теми.

Тиждень української мови проводять громадські організації «Вікімедіа Україна», «Творча еліта України» спільно з Міністерством культури України з нагоди Дня української писемності та мови, який в Україні відзначають 27 жовтня. Кампанія продовжує традицію тематичних тижнів, започатковану у 2021 році.

Протягом трьох років у Центральній районній бібліотеці «Свічадо» Святошинського району міста Києва працює клуб української мови «Мовна варта».

Опікується цим проєктом Ірина Бондаренко – магістр української філології, випускниця Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Ірина наголошує: «“Мовна варта“ — це не урок і не лекція. Це дружня атмосфера, жваве спілкування, цікаві мовні відкриття та простір, де не страшно помилятися, адже саме так ми вчимося. Кожна така зустріч допомагає не лише краще пізнати українську мову, а й полюбити її ще більше».

Студії мовного клубу насичені цікавою та актуальною інформацією, ілюстративними матеріалами, різними видами робіт, інтерактивними формами комунікації. Крізь призму лексики / граматики української мови учасники «Мовної варти» торкаються актуальних тем суспільного, культурного життя в Україні, а також основ психології спілкування. На заняттях гуртківці опановують різні шляхи поліпшення власного мовлення українською.

«Грибник з колиски» – так називає себе письменник, поет, журналіст і військовослужбовець Сергій Пантюк. Любов до тихого полювання він успадкував від прабабусі та мами, а нині ділить це захоплення з дружиною Тетяною Шептицькою.

У відвертій і напрочуд живій розмові Сергій Пантюк розповідає про свої улюблені гриби, родинні «лісові» секрети, місця, яких не видає навіть друзям, грибні страви, творчість і те, чому похід до лісу може стати справжньою терапією. Є в розмові й гумор, і воєнний досвід, і роздуми про природу та людину.

А ще Сергій жартує: «Пора ставати коучем у цьому напрямку і проводити велелюдні вебінари».

У Національній бібліотеці України для дітей відбулося особливе дитяче свято – презентація нової книжки Лілії Гудзь «Різдвяні мандрівки маленького мишеняти» та п’ятиріччя її соціально-книжкового проєкту «Чарівний разок маминих казок». Казкова зустріч зібрала у бібліотечній залі Національної біліотеки України для дітей стільки юних читачів, що дорослим гостям довелося буквально шукати вільні місця.

Злагоджена робота авторки та бібліотекарів стала однією з важливих складових успіху святкового дійства. Співведучою зустрічі була Жанна Новицька. Разом із Лілією Гудзь вона допомагала тримати ритм заходу, залучати дітей до активностей і створювати ту особливу атмосферу, завдяки якій презентація перетворилася не просто на розповідь про нову книжку, а на справжню казкову подорож. 

Лілія Гудзь – дитяча письменниця, казкарка, для якої зустрічі з маленькими читачами давно стали невіддільною частиною творчості. За п’ять років активної літературної роботи вона видала чотири книжки казок, проїхала з ними понад 14 тисяч кілометрів і провела понад 500 зустрічей, учасниками яких стали понад 30 тисяч українських дітей.