14 вересня на 99-му році життя померла народна артистка України, акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Галина Гілярівна Яблонська. Про це повідомив театральний діяч Василь Неволов.

Галина Яблонська мала понад 70 років творчого стажу, була повною кавалеркою орденів Княгині Ольги, лауреаткою премії імені Марії Заньковецької, премії «БРОНЕК» та мистецької премії «Київ» імені Амвросія Бучми. Вона створила Героїчний театр «Пам’ять» та була почесною головою міжнародного проєкту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи».

Друге видання книжки Тетяни Майданович «Світла й Сонця перемога» відтепер відкрите для загалу в електронному форматі. Читачі отримали вільний доступ до повного макету видання — від обкладинки й форзаців до текстів та біографічних матеріалів. Матеріали можна безкоштовно переглядати, роздруковувати та поширювати, що дозволяє суттєво розширити аудиторію книги, незважаючи на обмежений друкований тираж у реаліях війни.

Цифрова версія стане цінним ресурсом для бібліотек, шкіл, педагогів, батьків та всіх, хто опікується патріотичним і гуманістичним вихованням дітей. Завдяки електронному формату видання продовжує долати бар'єри та знаходити шлях до кожного читача, сприяючи формуванню свідомої та духовно багатої молоді.

Вересневі читання біля місця останнього спочинку Василя Стуса – це вже давня, але щороку все живіша й необхідніша традиція. Цьогорічна зустріч виявилася особливою за чисельністю учасників та дивовижною єдністю: сонячне світло, оберемки соняхів біля хреста і вірші, які лунали не як архівна класика, а як жива, гостра й гранично актуальна розмова з сьогоденням.

Пам'ять як точка опори

Модератором читань вже традиційно виступив письменник та військовослужбовець Сергій Пантюк. Він наголосив, що регулярне повернення до Стусового слова – це не просто формальний ритуал вшанування, а запорука нашої внутрішньої стійкості:

«Неперервність цієї традиції читання Стусових текстів є важливою, адже йдеться не лише про пам'ять, а й про те, що нас тримає. Поет живий, допоки звучать його вірші, допоки до нього приходять і допоки він цікавий різним людям».

10–13 вересня 2026 року Волинь знову перетвориться на культурний і літературний центр України. Упродовж чотирьох днів у Луцьку, Ковелі, Колодяжному та урочищі Нечимне відбудеться ХХІ Міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Лісова пісня», приурочений до 155-річчя від дня народження Лесі Українки, 115-річчя з часу написання драми-феєрії «Лісова пісня» та Дня міста Луцька.

Останні п’ять років через виклики пандемії та повномасштабну російську війну фестиваль відбувався у форматі літературних читань. У 2026 році «Лісова пісня» повертається до повноцінного живого спілкування з публікою, знову об’єднуючи митців, студентство, громади та закордонних гостей.

Започатковане 2001 року з ініціативи Волинської обласної організації Національної спілки письменників України свято має на меті привернути увагу до заповідних куточків Полісся, які надихнули Лесю Українку на створення «Лісової пісні». З 2018 року межі фестивалю суттєво розширилися: до традиційних локацій Ковельщини долучилося місто Луцьк, а сам захід набув більш масового та просвітницького характеру.

Найкращий подарунок на Різдво: оповідання для молодшого та середнього шкільного віку/Васильчук В. – Житомир: ФОП Гембарський О. П., 2026. – 104 с.: іл.

Упевнений, що найліпше про художній твір розповість він сам, незалежно від того, до кого звернений: до дорослих читачів чи наймолодших поціновувачів красного письменства. Ще раз подумалося про це, коли перечитав «Найкращий подарунок на Різдво» Віктора Васильчука – цікавого мовця слів (так іноді називають літераторів), який оприлюднив чимало творів для різних вікових групи читачів.

На останньому наголошую невипадково. Текст написаного свідчить, що найпершим сприймачем ословленого будуть діти, хоча літеростій зацікавить і дорослих.

У видавництві «Академія» вийшла книжка оповідань Володимира Даниленка «Ліки від любовної лихоманки», до якої увійшли 110 оповідань, серед яких є як класичні оповідання, так і оповідання, написані в стилі мінімалізму.

Українська література є зачинателькою мінімалізму в прозі, жанровою основою якого є коротке оповідання. У 1900 році вийшла книжка Михайла Яцкова «В царстві сатани», яка заклала естетику мінімалізму.  «Гості», «Пегас», «Дитина», «Смерека», «Регіт трупа» та інші твори Яцкова – класика короткого оповідання.

Не знайомі з історією української літератури, американські літературознавці нав’язали світові думку, що мінімалізм у прозі заклав Ернест Гемінґвей своєю першою книжкою «Три оповідання і десять віршів», які з’явилася в 1923 році. У 1970-1980 роках в США активно досліджували американський мінімалізм і «брудний реалізм», і в цих дослідженнях генеалогію жанру короткого оповідання вивели з творчості Ернеста Гемінґвея і Реймонд Карвер. Хоча перша помітна збірка коротких оповідань Карвера «Будь ласка, помовч, будь ласка» вийшла тільки в 1976 році.

Вийшла друком нова, вже сьома, збірка поезій Міли Сонячної під назвою "У прийдешнє". Обкладинку видання прикрасила картина Миколи Бригинця. Обсяг книжки становить 132 сторінки.

Збірка складається з трьох розділів, які розгортаються у декілька тематичних циклів. Кожен із них – це щира, тонка й прониклива історія ліричної героїні. Поезія Міли Сонячної вирізняється серед сучасних літературних голосів особливою атмосферою. У ній відчуваються аромати літнього гербарію, пізньої осені, мед та чорнобривці з маминого городу.

Авторка дбайливо й чутливо прописує найтонші порухи людського серця, створюючи вірші, що стають справжнім листям подорожника для душевних ран.

Інститут політико-правових та релігійних досліджень у 35-ту річницю Незалежності України оголосив лауреатів Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року»-2026.

Премія покликана підтримувати творчих діячів, відзначати авторів, видавництва та представників творчої спільноти, які зробили вагомий внесок у розвиток і популяризацію української книжки, утвердження високих мистецьких стандартів та розвиток національного письменства.

Цьогоріч серед лауреатів премії – чимало відомих письменників, науковців, журналістів, митців і громадських діячів.